Розміщуйте оголошення на сайті ІЧНЯНСЬКОГО РАЙОНУ

Відте пер Ічнянці та жителі Ічнянського району, мають можливість розміщувати оголошення купівлі продажу. Причому ці оголошення стануть доступні не лише жителям району, а й Області , Країни, СВІТУ.

Все це можливо завд яки створенню сайту нашого міста та району - ICHNYA.INFO.

Тепер і Ми - Ічнянці, маємо свій власний інформаційно-розважальний портал, так як і Прилуки, Ніжин та інші міста області. 

Посту пово сайт буде наповнюватися інформацією,  фото і відеоматеріалами.

Всі побажання про наповнення сайту пишіть на e-mail, або в асю 349551380.

Також проводиться конкурс на створення логотипу сайту, та банерів розміром 88х31 px(малий) анімований, флеш,  чи статичний.

Чернігівщину часто називають лісовим краєм. Загальна площа лісових насаджень області складає більше 730 тисяч гектарів. Ліси - це не тільки деревина, гриби, ягоди й лікарські рослини. Крім того, вони є унікальним природним комплексом який впливає на клімат, ґрунти, умови формування поверхневого стоку, регулювання рівня води у річках, фільтрування води й очищення повітря. Тому збереження лісів не тільки дуже важлива справа, але й прямий обов’язок кожного громадянина.
З настанням сухої та теплої погоди різко збільшується кількість природних пожеж, особливо лісових. Згоряють величезні площі лісів і зелених насаджень.
За статистикою, найбільш пожежонебезпечними для лісів місяцями є липень і серпень, проте вже навесні, торішня трава і лісова підстилка швидко висихає на сонці і легко загоряється від необережно кинутого сірника або цигарки. Більшість загорянь у лісах і насадженнях виникає через необережність людей.
Лісові пожежі швидко поширюються, особливо у вітряну погоду. Зупинити вогонь, що набрав сили, дуже непросто. На гасіння лісових пожеж витрачаються величезні сили та засоби.
Лісову пожежу не складно загасити тільки на початковій стадії, наприклад, коли від залишеного непогашеного багаття починає горіти лісова підстилка чи мох. Але коли вогонь уже набрав силу і загоряються дерева, загасити пожежу дуже складно.

12 травня в більярдному залі бару Зефір відбувся відкритий турнір з більярду по вільній піраміді присвячений 67 річниці з Дня Перемоги у ВВВ. Організувати турнір допомогли ФОП Царенко С.І., інтернет підтримка - магазин Матриця головний суддя Зініч Євген. В турнірі прийняли участь 7 учасників. Після відбору з двох груп до фіналу вийшли: Шелудько Євген та Денисенко Максим. Після короткого фіналу до двох перемог переможцем став Шелудько Євген. 2 місце - Денисенко Максим. З місце виборов  Мазун Вадим.

Людиноподібна фігура з крилами  з'явилася всього на секунду

Докладніше у повній новині

У другу неділю травня ми, українці, вшановуємо берегиню роду людського – матір. Вона найрідніша людина у світі, найдорожча, бо дала нам найбільше – щастя жити. Вона нас любить і захищає, пригортає крильми величезної материнської любові, де б ми не були. Бо вона – мати. Вона єдина людина у світі, яка не буває байдужою до своїх дітей. У ній стільки милосердя, співчуття, турботи, ласки… Про молоду матусю Марту, яка всю свою любов віддає маленькому синочку, моя розповідь.
У селі Тишківка, на самій околиці лісу, стояла маленька хатинка. І жила в тій хатинці гарнісінька дівчинка з великими карими очима. І були у неї тато, мама та молодша сестричка Наталочка. Дивне ім’я подарував Василь своїй первістці – Марта, і не менш дивне прізвище – Поп. Добру, спокійну, розумну Марточку любили тато й мама, виховательки в дитсадку, вчителі й однокласники в школі. Батьки працювали в колгоспі, доки він був, а не стало – жили за рахунок домашнього підсобного господарства. Особливих статків не надбали, і, щоб заплатити за рік навчання в Київському професійно-педагогічному коледжі, продали корову. Допомагали старшенькій, чим могли: продуктами, якоюсь сотнею-другою. Тисяч ніколи не було – і Марта, безмежно люблячи своїх батьків, пішла вперед і вгору самостійно.
Три роки працювала в столичному кафе швидкого харчування «Два гуся», пройшла всі етапи: мила посуд, стояла на видачі, інструктор, касир, бармен, адміністратор. Чотири роки «росла» із касира до менеджера в «Кофе Хауз». Потім була робота в букмекерській конторі, доки не заборонили ігровий бізнес. І ось – «Приватбанк». Після стажування три місяці очікувала відповіді. А жити за щось треба! Нарешті, Марту прийняли на посаду касира-оператора, де вона працювала з 2009 року до декретної відпустки.
Якось дівчина зрозуміла, що треба здобувати вищу освіту, і вступила до Міжнародного науково-технічного університету на спеціальність «фінансист». Купила в кредит ноутбук, за квартиру в Києві теж платила немало, та й життя в столиці не дешеве, тож поєднувала навчання і роботу. Хто не пробував – спробуйте самотужки вчитися.

 

                                                           Увіковічнити ім’я
Наша земля щедро народжує таланти. Кожне село виплекало їх, щоб славили свій рід, свою малу батьківщину. І приємно, коли село знають далеко за межами району й області, бо там народився той, кого шанують і пам’ятають мільйони співвітчизників. До таких належить і Петро Олексійович Басанець із Бурімки.
Народний художник України, професор живопису Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, видатний портретист, учасник багатьох художніх виставок, у тому числі й міжнародних. Його найвідоміша картина «Україна духовна», яку Петро Олексійович писав сім років, прикрашає один із головних залів Маріїнського палацу. Це монументальне полотно – колективний портрет 150-и видатних історичних постатей України. Класичні епохальні картини художника знаходяться в музеях нашої держави, а також за кордоном.
Петро Олексійович – учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, був двічі поранений. У вільні хвилини малював своїх однополчан, видатних воєначальників. Після війни навчався в Одеському державному художньому училищі ім. В. Грекова, в Київському художньому інституті. Працював на кафедрі живопису та малюнка. Ілюстрував українські газети, журнали. Приїжджаючи в рідне село, малював портрети земляків. Ним була створена картинна галерея передовиків сільського господарства, залишки якої припадають пилом у старих хатах. Один із виконаних олівцем портретів ми знайшли в покинутій хатині «без вікон-без дверей» у Бурімці. На ньому один із жителів села упізнав Івана Різника, який до війни працював шофером на Ічнянському спиртозаводі, а після – теслярував у колгоспі. Скільки ще подібних робіт лежать недбало?
Батьківська хата, в якій була майстерня художника, збережена й доглянута. Зараз у ній ніхто не мешкає, але приїжджає сім’я: дружина Зінаїда Олексіївна, син, донька, внуки. Підтримують родове гніздо в належному стані.
Останнім пристанищем Петра Басанця стала рідна бурімська земля. Він похований 2006 року, в 80-літньому віці, на центральному кладовищі села, за заповітом – біля материної могили, пам’ятник на якій зробив сам.
До 100-ліття школи, де навчався Народний художник України, мають установити меморіальну дошку, урочисте відкриття якої планується на 2 червня.
Окрім цього, товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві просить розглянути питання про перейменування вулиці його ім.’ям, на якій із діда-прадіда проживала родина Басанців і де народився сам художник. Ініціатором цієї справи виступив колишній директор Бурімської школи, депутат районної ради О. І. Сліпець Він збирає підписи односельців на підтримку перейменування вулиці.

Ми не повинні забувати своїх талановитих земляків.
Хвала і шана тим, котрі не забули свого коріння, предків, і, пройшовши не тільки славними, але й тернистими шляхами, повернулися назавжди на рідну землю. Увіковічнити пам'ять про Петра Басанця у назві вулиці – справа честі земляків-бурімчан.
Наталія Черненко
На фото: Могила Петра Басанця та його матері

Процес переходу на цифрове наземне мовлення є логічною частиною науково-технічного прогресу, а також результатом міжнародних зобов’язань України, відповідно до яких держава має забезпечити перехід з аналогового на цифрове мовлення уже з 1 січня 2015 року.

До цього часу повинні бути усунуті всі технологічні проблеми. Варто зазначити, що великий обсяг робіт по впровадженню цифрового мовлення на Чернігівщині виконано у 2011 році. На усіх, передбачених об’єктах встановлено цифрові передавачі. Обласна державна телерадіокомпанія та РДТРК «Сіверська» одержали ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на цифрове мовлення і вже ведуть його у цифровому форматі. На черзі – ліцензування ТРО в районах області.

Для адаптації прийому цифрового сигналу нинішнім парком телевізорів глядачам залишається придбати сет-топ-бокс (приймач сигналу або телетюнер).

ЦИФРОВЕ НАЗЕМНЕ ЕФІРНЕ телебачення має такі переваги над АНАЛОГОВИМ:
– можливість прийому на звичайну кімнатну антену в складних умовах забудови міста;

- набагато краща якість зображення;

- якісний звуковий супровід (підтримка стереофонічного або багатоканального об’ємного звуку);

- велика кількість каналів, що приймаються з ефіру, а також додаткові можливості, такі як: багатомовний супровід, електронна програма передач на екрані телевізора тощо;

- можливість прийому в рухомих транспортних засобах на швидкості до 140 км/год.

Перелік телевізійних каналів цифрового стандарту, які вже здійснюють мовлення у цифровому форматі на Чернігівщині: Національна телекомпанія України (УТ1), АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація» (Інтер), ТРК «Cтудiя 1+1» (1+1), ПАТ «Телекомпанія ТЕТ» (ТЕТ), ТОВ «Телестудія «Служба інформації» (НТН), ТОВ «ТРК Кіно ТВ» (Ентер-фільм), ТОВ Телерадіоорганізація «Мульті Медіа Cepвic» (К1), ТОВ «Телеканал К2» (К2), ТОВ «Телеканал Мега» (Мега), ТОВ «Музичне телебачення» (MTV), «Музика ТВ» (Ентер-музика), ТОВ «ТЕЛЕОДИН» (М1), ТОВ ТРК «НБМ» (5 канал), ТОВ «Новий канал» (Новий), ПАТ «Міжнародний Meдia Центр-СТБ» (СТБ), ТОВ «Міжнародна комерційна ТРК «ICTV» (ICTV), ТОВ «Телеканал Toнic» (Тоніс), ТРК «Україна» (Україна), TOB TPK «Hoвi комунікації» (STAR-TV), ТОВ «ТРК Погода ТБ» (Погода), ТОВ «Реал Icтeйт-TB» (Реал), «Хокей», «НЛО», Чернігівська ОТДРК «Сівер-центр» (ОДТРК), Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія «Сіверська».

Вітаю всіх жителів Ічнянського району з наступаючим святом  

Воскресіння Христового! 

У цей святковий день бажаю Вам та Вашим родинам, щоб у серцях панували радість та душевний спокій.

Бажаю  відчути повноту життя, щедроти української землі та родинне тепло. Нехай Господь дарує Вам любов, мир та злагоду на довгії літа. Бажаю усім здоров’я, добробуту й успіхів у добрих ділах!

Христос воскрес! 

Олександр Сенчик

Голова правління ПрАТ «Кремінь»